У 2006 році з конвеєра зійшов останній ЗАЗ із карбюратором під капотом. Ймовірно, це був останній карбюраторний автомобіль у Європі. Цей момент важливий, тому що газифікація «Таврії» з карбюратором та інжектором відбувається за різними алгоритмами.
Для карбюраторних двигунів призначене ГБО 2-го покоління, яке ще називають газовим карбюратором. Упорскування пропан-бутану тут відбувається через проставку-змішувач.
А регулювання системи робиться вручну: спершу налаштовується холостий хід, а потім – робота двигуна на газовому паливі під навантаженням. Тут є один недолік: через відсутність електроніки дізнатися про коректність упорскування можна виключно за показниками газоаналізатора або на підставі суб'єктивних відчуттів. Покладатися на техніку – надійніше, тому рекомендуємо ставити і налаштовувати газові установки виключно в сертифікованих центрах.
Усі заводські моделі після 2006 року випуску, а також «Віди», «Сенси» і «Ланоси» вже йшли з інжекторними двигунами, для яких призначаються системи 4-го покоління, що мають електронний блок управління (ЕБУ). Порядок взаємодії «газового мозку» з бортовим комп'ютером автомобіля ґрунтується на принципі ведучий-ведений, де ведучим залишається БК. Тобто ЕБУ повністю слідує за БК, тільки з коефіцієнтом корекції, який необхідний через відмінності фізичних властивостей вуглеводнів.
Увімкнення газового режиму відбувається автоматично: спершу ДВЗ прогрівається до температури 40°С, а потім електроніка сама перемикає паливний режим. При цьому можна починати рух і не відстежувати паливні режими. В ситуації, коли газ на ЗАЗ починає працювати зі збоями, система самостійно вимкне газовий режим і переключиться на бензин. Подача пропану також вимикається, якщо виник витік газу, або оберти двигуна наближаються до червоної позначки.