073 105 99 09
Періодично про газ згадували, але в основному локально, через нестачу рідкого палива, як у СРСР, наприклад. Уперше глобальний інтерес до газу повернувся з початком першої в історії цивілізації енергетичної кризи на початку 1970-х. Країни Європи потрапили під удар через нестачу власного видобутку нафти. Завдяки розвинутості малого бізнесу, найбільший розвиток у створенні ГБО відбувся в Італії. Із сімейних мануфактур того часу утворилося більшість відомих нам сьогодні великих виробників обладнання.
Газобалонне обладнання 1-го і 2-го поколінь є простою комбінацію балона і редуктора-випарника, в якому балонний тиск (15–16 атм.) знижується до робочого (1–1,3 атм.). Принцип роботи витончено простий: газ надходить до карбюратора за рахунок розрідження в колекторі. Для зручності впорскування застосовують проставку під карбюратор або взагалі врізають штуцер у корпус карбюратора.
У цих поколінь була також одна складність, яка пов'язана з переохолодженням випарника, – при різкому зниженні тиску пропан-бутан переходив із зрідженого стану в газоподібний. Процес супроводжувався зниженням температури. Щоб корпус редуктора не перемерзав, через нього пропускали антифриз із системи охолодження.
Для нормальної роботи ГБО спочатку налаштовують подачу газу на холостому ході, а потім регулюють роботу мотора на високих обертах. Через суб'єктивність оцінки налаштування «на око» коректно налаштувати систему без спеціального обладнання практично неможливо. Саме тому і зустрічаються негативні відгуки, мовляв, на газі потужність автомобіля істотно падає. На ділі ж винен настроювач або сам автовласник, який намагається «відрегулювати» систему. Унаслідок цього склад суміші стає некоректним, а отже, порушується режим її згорання.
З появою технологічних двигунів і досконалих систем упорскування проблема посилюється – помилки налаштувань обходяться дорожче, а їх наслідки проявляються швидше. Виробники газового устаткування почали вдосконалювати технологію, головним чином, чаклуючи із способом подачі газу та дозуванням упорскування. Спочатку з'явилося ГБО з механічними форсунками. Але швидкість їх спрацювання дуже поступалася скорострільності бензинових форсунок, тому незабаром з'явились електромагнітні форсунки, які принципово не відрізняються від бензинових. Питання лише – у пропускній здатності й тиску палива. Перший показник для газових форсунок є вищим через обсяг газу, а другий – нижчим, тому що розпилювати газ у пароподібному стані не потрібно.
Як бачите, газобалонне обладнання обзавелось керуючим блоком – це найважливіший етап еволюції. Щоб не втручатися в роботу штатного блоку управління (БУ) і не провокувати «чек-енджін», одним із завдань, які виконує ЕБУ, є маскування наявності паралельної паливної системи. Тобто БУ «не знає», що машина працює на газі, тому що при перемиканні в газовий режим ЕБУ перекриває подачу бензину, але продовжує інформувати БУ, що бензинові форсунки працюють. Ще одна функція ЕБУ – перехоплювати інформацію від штатних датчиків і відправляти на штатний блок управління потрібні відомості.
На ділі все відбувається простіше, ніж звучить, тому що співпраця БУ та ЕБУ ґрунтується на принципі ведучий-ведений. Керуючий блок ГБО «командує» газовими форсунками на основі корекцій бензинових алгоритмів, які формуються і фіксуються в момент налаштування. Так-так, тут роль настроювача не менша, ніж у попередніх поколіннях, просто настройки виходять точнішими, тому що ґрунтуються на даних БУ, а не на суб'єктивних відчуттях настроювача.
Під конкретний двигун підбирається оптимальна комплектація устаткування – форсунки і редуктор повинні відповідати потужності мотора. З досвідом виробилися алгоритми монтажу: кожний агрегат ГБО має на борту авто своє місце, заздалегідь відомо, де розмістити редуктор-випарник, кронштейн для форсунок і ЕБУ. Від місця розташування залежить коректність і довговічність роботи агрегатів. Також важливими є місце врізки і кут нахилу штуцера. Довжина патрубка від форсунки до врізки відіграє величезну роль.
Тороїдальний балон монтують у нішу запаски або підвішують зовні замість запасного колеса. Циліндричні балони у легкових машин розміщуються в багажнику. Автовласник може сам вирішити: посудину якої конфігурації використовувати. На швидкість, як то кажуть, не впливає, а от на практичність – ще й як. За необхідності фахівці нададуть рекомендації. У будь-якому випадку, не соромтеся ставити запитання.
Газова магістраль високого тиску прокладається по днищу авто, повторюючи контур бензинового паливопроводу. А ось компоновка підкапотного простору в автомобілів відрізняється. Саме тут і стануть у нагоді не тільки досвід, але й інженерна думка. Устаткування має встановлюватися з урахуванням того, що автомобіль обслуговуватиметься після встановлення ГБО, і додаткова система не повинна заважати штатним пристроям. Коли фахівець знає до міліметра, що і де розміщувати, то час монтажу ГБО помітно скорочується, а якість залишається на високому рівні.
Завдання настроювача – підібрати коефіцієнти корекції під кожний режим експлуатації. Отриманий результат перевіряється на діагностичному обладнанні. Основне налаштування системи ГБО проводиться відразу після монтажу. Через 1000 км пробігу, під час нульового ТО, при необхідності, проводиться контрольне налаштування.