Далі розглянемо, як проявляє себе газ на авто з турбіною, а також переваги і недоліки таких моторів.
Перш ніж торкнемося питання про те, яке ставиться газове обладнання на турбований двигун, у двох словах нагадаємо принцип роботи нагнітача: відпрацьовані гази на випуску розкручують крильчатку, яка, у свою чергу, приводить у рух нагнітач повітря, що забирає повітря ззовні.
Холодне повітря під тиском подається в циліндри разом з паливом. Чим більше повітря, тим більше можна його закачати, а отже, і збільшити потужність мотора.
Мінус турбодвижка – наявність турбоями за низьких оборотів і підвищених витрат пального. Із затримками відгуку виробники успішно борються за допомогою двоступеневої турбіни (бітурбо) або шляхом специфічних налаштувань двигуна. Підвищений апетит мотора намагаються нівелювати, підвищуючи точність упорскування. Коли встановлюється газ на турбований двигун, підбираються газові електронні блоки (ЕБУ) з відповідними програмами управління впорскуванням.
ГБО на турбо: основні моменти
Більше потужності потрібно не тільки для динаміки, але і щоб живити енергією численні бортові системи, що полегшують життя водієві. Крім того, тенденція до «даунсайзінгу» (зменшення робочого об'єму двигуна), який пов'язаний з податками та екологією, вже помітна не тільки фахівцям: дедалі більше автомобілів середнього сегменту озброюються півторалітровими турбодвижками. А в компанії «Форд» з'явився однолітровий агрегат, який не перший рік поспіль отримує номінацію «Двигун року».
Ще зовсім недавно така кубатура зустрічалася в основному на моделях гольф-класу і менше. Слідом за збільшенням кількості машин з нагнітачами зростає і кількість автовласників, які бажають поставити газ на турбомотор.
Зазначимо, що в більшості випадків ставити базові комплекти ГБО на турбований двигун не можна через високий ризик отримати некоректну паливну суміш. Справа в тому, що пропан-бутан не детонує, а першою ознакою неправильного сумішоутворення є саме детонація. До слова, щоб знизити ризик її проявлення, автовиробники рекомендують «поїти» турбоавтомобіль високооктановим бензином, при цьому самі ДВЗ з нагнітачами зазнають меншого ступеню стиснення.
Відбувається таке: клапани відкриваються, коли паливоповітряна суміш ще повністю не згоріла. Матеріал клапанів, який здатний витримувати високу температуру, безсилий проти полум'я на випуску. І не важливо, встановлено газ на турбодвигун чи машина працює у штатному режимі – на бензині. Просто при встановленні ГБО на турбо проблеми із сумішоутворенням стаються частіше через втручання некваліфікованих установників у роботу системи або при помилках у налаштуваннях.
Слідом за клапанами пошкоджуються (і виходять з ладу) самі турбонагнітачі: хоча температура відпрацьованих газів, які сприяють руху крильчатки, перебуває в діапазоні 900–1000°С, але саме догоряння на випуску зменшує ресурс агрегату: перегріваються підшипники, втрачає свої властивості масло турбіни. У цьому світлі такі проблеми, як вихід з ладу каталізатора і підвищені витрати пального на фоні зниження тяги, виглядають не настільки катастрофічно, хоч і затьмарюють радість від їзди на газовому паливі.
Ставимо газ на турбомотор: газобалонне обладнання 4-го покоління
При виборі четвертого покоління ГБО для турбованих двигунів насамперед звертають увагу на функціонал програми газового впорскування. Чим сучасніший мотор, тим більш просунуте потрібне ПЗ. В іншому випадку неможливо налаштувати коректне впорскування. Крім самого софта важливу роль відіграють основні агрегати газобалонного устаткування – газові форсунки (по одній для кожного циліндра) і редуктор-випарник (для двигунів великого обсягу іноді потрібні два редуктори).
Наприклад, якщо форси недостатньо швидкі, то виставлений у програмі час впорскування просто не буде дотриманий – шток форсунки «зависне» у відкритому положенні, отже, чекати нормальних витрат у такій ситуації безглуздо. І коли нас запитують, чи можна ставити газ на турбомотор, відповідь буде одна – можна, за умови застосування відповідної комплектації ГБО на турбодвигун.
З використанням редуктора-випарника відбувається приблизно та сама ситуація. Бажано навіть дотримуватися запасу потужності в 15–20%. Малопотужний агрегат просто не зможе забезпечити газовим паливом потужний мотор. Унаслідок цього водій стикнеться з провалами тяги в найвідповідальніший момент – при обгоні, кікдауні. Машина у кращому випадку автоматично переходитиме на бензин: програма управління впорскуванням передбачає таку можливість. Однак кому потрібна така газифікація, коли мотор постійно працює на бензині? Що стосується інших елементів газобалонного обладнання, то тут жорсткої залежності від типу і потужності мотора немає.
Зріджений газ на турбований двигун: газобалонне обладнання 5-го покоління
Ці системи відносять до технології LPI – Liquid Propan Injection (впорскування пропан-бутану в зрідженому стані). П'яте покоління ГБО для турбованих двигунів – альтернативний спосіб газифікації сучасних турбодвижків. Ціна такого обладнання помітно вища, однак ні про яку універсальність тут уже не йдеться – усі комплектації є персоніфікованими, тобто призначені для конкретної моделі та навіть модифікації мотора.
Автовласник отримує практично досконалу систему, розраховану на весь строк служби автомобіля. В окремих випадках навіть немає потреби у проходженні регулярного технічного обслуговування (ТО). В інших випадках, коли ставиться газ на турбіну, ТО є обов'язковим. Міжсервісний інтервал зазвичай становить 10 тис. км пробігу. Однак у перші 100 тис. км пробігу основною сервісною операцією залишається заміна (або чищення) фільтруючих елементів, і якщо поєднати ТО газового обладнання із заміною масла, то додатковий час на проходження сервісу не знадобиться.
Ще одне актуальне питання, яке хвилює автовласників, – чи можна встановити ГБО на турбований двигун ранніх років випуску? Шанувальників LPI-систем доведеться засмутити: персоніфікованих комплектів 5-го покоління для машин значного віку немає. Це пов'язано з відносною «молодістю» технології «рідкого впорскування». Також, можливо, не знайдеться комплектацій ГБО 5 на малосерійні машини. Через дорожнечу технології обладнання створювалося під масові моделі для багатих ринків – насамперед Німеччини та Нідерландів.
Що стосується обладнання 4-го покоління, то тут обмежень немає – газифікувати можна будь-який автомобіль, незалежно від року виробництва і ринку, для якого призначався конкретний екземпляр. Хіба що згадаємо деякі модифікації «Лексуса», які оснащувалися ДВЗ із двома бензофорсунками на циліндр – ці машини на пропан-бутан не переводяться.
Сподіваємося, що сумніви на рахунок того, чи можна ставити газ на турбований двигун, здебільшого розвіялися. Решту питань ставте нашому консультанту.
